Знов замело… Червоний випав сніг.
Хоча зима завжди буває біла.
П’ятном червоним серед поля ліг,
Де смерть біду навіки затаїла.
А поруч на калиновім кущі,
Рясніли грона крапельками крові.
Лежав боєць на рваному плащі,
Який ще не пізнав в житті любові.
Ніколи він не вернеться в село,
Не стріне журавля весною в небі.
Таких, як він – багато полягло,
Вже не злетить у небо красень-лебідь.
Калину обліпили снігурі.
Заграла хуртовина повна смутку.
А сніг червоний слухав попурі,
В диму війни, куривши самокрутку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819042
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2018
автор: Віталій Назарук