Щасливий хтось давно не вірить в казку,
Собою ставши перший раз в житті,
Так хочеться зірвати з себе маску
Десь на околицях чужих перипетій.
Не бачити, не чути, не зважати
На провокації якихось там людей.
Щасливий хтось не буде розпинатись,
Бо не вартує бісер цих свиней!
І замість слів, якщо є щось важливе,
Ти просто мовчки щиро посміхнись.
І може стане хтось тоді щасливий…
І може стане тепло,як колись…
І поглядом торкаючись до неба,
Сказав хтось тихо з Богом в унісон -
Щасливий я. І більшого не треба.
Лишень піти кудись за горизонт…
Лишень сховати виплекану казку,
чи виплакану, але не в тому річ,
Важливо не отримати поразку,
Коли війна за душу зусібіч…
Та досі більшість носить свої маски,
Куди життя несе, туди пливе…
І поки дехто далі вірить в казку,
Щасливий хтось давно у ній живе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819010
Рубрика: Нарис
дата надходження 26.12.2018
автор: Infenochka