(Присвячую Маринчику Станіславу Гавриловичу, голові Ічнянської літературної спілки "Криниця).
.
Звичайний з виду зовсім чоловік,
Та часто його батьком величають,
Бо людям служать досвід його й вік.
Такого радо всюди зустрічають.
Він синяви позичив у весни,
А сині очі не бувають строгі,
Для нього світ наш трохи затісний.
До серця кожного знаходить він дорогу.
Він той, хто сіє зерна доброти
У душі, котрі на тепло чекають,
Чи розпинають холодом вітри,
Та це його нітрохи не лякає.
Він той, для кого Ічня – понад все,
А Україна – друга рідна мати.
Сумління й гідність – це його лице –
За них життя готовий він віддати!
22.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818828
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: Ганна Верес