Знову за вікном гарує вітер
Та співає пісню зимову
У віконце дивний місяць світить
Ще й зірки підморгують йому.
Сплять дерева втомлені за літо
Та й озимина у полі спить.
Все принишкло,тільки вітер
То шумить,то плаче,то свистить.
Горобці сховалися під стріху.
Не туркочуть голуби вночі.
Навіть задрімало кляте лихо,
Примостившись в ночі на плечі.
Лиш не сплять закохані, милуються
Та іще поети пера гнуть.
Перші ті любуються,цілуються,
А другі натхнення з ночі п!ють.
Інколи лунає собачий лемент.
Може, щось наснилося страшне.
Та ще в теплій рідній хаті
В глупу ніч сплакне дитя мале.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818819
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: Не Тарас