Зимовий вечір, легенько ліг на плечі,
Земля довкола в посрібленому вінку,
Не відчувала, я нині порожнечі,
Зима кружляє у весільному танку.
В небесній мисці, набундючені хмари,
Не зіпсують, вони цей настрій нікому
І я радію, що знову сипле чари,
Тож заховаю, печаль під ними й втому.
Грайливий вітер, злегка пестить дерева,
Пух лебединий, злітає попід ноги,
Ледь прокрутилась, мережка кришталева,
До низу впала, під покровом дороги.
Різноманіттям, дивує тихий вечір,
Краса зимова, приваблює погляд мій,
Неначе в ковдрі, не боюсь холоднечі,
Моргає місяць у оправі золотій.
09.12.3018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2018
автор: Ніна Незламна