Я мрії так свої кохаю…

Без  мрії  жити  так  погано,
Вона  підтримує  мене.
У  ній,  для  когось  я  кохана
І  щастя,  щастя  неземне.

Лягаю  спати,  засинаю,
А  мрія  знову  тут  -  як  -  тут.
Я  мрії  так  свої  кохаю,
Вони  в  душі  моїй  живуть.

Я  з  ними  розпускаю  крила,
Піднявшись  в  небо  голубе.
Несуть  у  даль  мене  вітрила,
Там  зустрічаю  я  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)