Серед любовних перепетій
Я вперто висловлювала тишу...
Стоячи на перехресті війн,
До сонця повернутись мушу?
Під моїми каблучками
Сипиться в пеклі стеля.
Що ж, дияволе коханий,
Більш душі мені моєї не треба.
Залиши собі на згадку.
Якщо під землею занудьгуєш,
Її щиру та милу посмішку
На повтор поставити зможеш.
Не шукай мене в жодному небі,
Бо я продовжую по землі гуляти.
Знайдеш мене хіба що на глибині
Посеред ядерної, самотньої війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818697
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2018
автор: Alive corpse