На ниві серця
Зустрілися Радість і Печаль.
- Чому в життєвому герці
Поруч ти завжди, на жаль? -
Радість запитала.
- Від предковічних літ недарма
Схрестилися наші доріжки, - Печаль відповіла. -
Хто не знає, почому пуд лиха,
Той не п'є Радість буття.
Від тебе гіркі мої сльози іскряться,
Як кришталь,
А ревна пісня діамантами ллється,
Як струмок, по стежині життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818652
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.12.2018
автор: Міла Перлина