Намарне

У  повні  місяць...  Блиск  озерних  вод.
Піщаний  берег  синіх  перламутрів.
По  зорях  набираю  свій  штрих-код  -  
Лягаю  в  трави  срібної  цикути.

Терпка  вологість  диких  берегів,
Черкає  п’ят  вода  глибоководна.
На  відстані  мовчань  –  моя  глибінь,
На  відстані  прощань  –  моя  безодня.

Бентежні  кола  –  магія  води,
Топлю  надрив  чуттів  моїх  примарних.
Гойдають  хвилі  ложе  з  лободи,  
Гойда́    омана  спокою
                                                               намарне…




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818573
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2018
автор: Олена Жежук