Не скажу нікому про свій біль,
Про пекучі рани й тяжкі ранки,
Про бажання жить наперекір
Тим, хто підіймає щораз планки.
Не побачить сліз жоден із тих,
Хто малює в снах свої ескізи
Й не зроню свою небес блакить,
Навіть через біль. І навіть вибір
не стоїть в мені як шлях долать,
Як минати небезпеки ночі,
Як молитися чи як страждать
Я вирішую, хай сльози в кровотоці.
Що кому окрім моїх думок,
Крім благання у молитві.
Я сковтну у горлі свій комок
І вернусь до вічної гонитви..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818539
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2018
автор: Андрій Толіч