Вуйки пішли, щоб більше не вертатись,
Один - в Березину, а другий - в Київець.
Ми трохи ще лишились лікуватись,
Щоб нашим всім хворобам вже настав кінець.
Вуйки пішли - і щиро попрощались,
Словами втішили і руки подали,
Вони пішли - і з нами лиш зостались
В пустій палаті задушевні холоди.
І начебто сповняє душу радість,
Що вже здорові, вже не хворі ті дядьки,
І водночас така душевна слабість,
Мов відібрали матір в рідної доньки.
Та це пройде... Лиш вбережи їх, Боже,
І до лікарні більше не вертай,
Нехай лягають люди в своє ложе!
Прошу Тебе - Ти їх оберігай!
19 грудня 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818263
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2018
автор: Ruslantsio