Про щастя мріємо й кохання,
Образ малюємо із снів.
Та з дня, на день, ці сподівання,
Всі тануть, як в відлигу сніг.
Ось знову ніч, і знову Мрії,
Не полишають вони нас.
Не можна жити без надії,
Бо тінь самотності – це страх.
На небеса злітають Мрії,
Вони попереду завжди.
Небесні скакуни при ділі,
Брозди Надії віддали.
Зірками вбрана колісниця,
Душа в ній з Вірою сидить.
Чи їде, чи летить, чи сниться,
Зі щастям хочеться їй жить..
Казкова подорож за щастям,
Яке з коханням десь живе.
Якщо його знайти нам вдасться,
Душа відразу оживе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2018
автор: Дядя Вова