Сипле грудень снігом, моросить дощем…
Мов дарунки з неба падають в цей день
Вісники святкові за вікном гудуть
Світлі побажання синові несуть…
Мелодію виводить ніжно саксофон,…
З ним птахи зимові пісню в унісон.
Сум і радість в серці діляться навпіл,
в час коли готую я святковий стіл.
Всі домашні страви, як завжди смачні
З радістю готую їх в святкові дні.
Манить ароматом запашний пиріг...
Рідних всіх скликає батьківський поріг.
Сядемо до столу,… лине в домі сміх…
В мить таку я хочу обійняти всіх.
Відстань в кілометри стала поміж нас
Тихо мчить по трасах у розлуці час…
Рік за роком доля по шляхах веде
Вірю, вона щастя в дім твій приведе.
Хай любов взаємна серце зігріва
І завжди у радості хай душа співа.
Принесе вітання Вітер – Вітровій,
пісню подарує Ангел-чародій…
Я тобі, синочку, сонцем посміхнусь,
Вишию сорочку й тихо помолюсь…
В кожному стібочку – побажання рій
квітне візерунком мрії і надій…
Гілочки із дуба – здоров’я оберіг,
щоб у ній здолати труднощі ти міг.
Сили і удачі, витримки, добра,
світла тій стежині, що в житті обрав.
Батьківські поради, мов святі слова,
щоб жили у серці, як правда вікова.
В долонях посилаєм усмішки тобі
Ніжне сяйво сонця, в небі голубім
В пригорщах Любов несе твоя рідня
А Віру і Надію хай Бог дає щодня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818000
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.12.2018
автор: Любов Таборовець