Все просто так, що навіть сумно:
Із року в рік, із віку в вік
Немає лідерів розумних,
Щоб об’єднати всіх нас зміг.
Суспільство в нас не гомогенне.
Із спільних цінностей – обід,
То ж куди влада не поверне,
Назавтра розвертатись слід.
Хтось хоче «мову», хтось «язИка»
«Євросоюз» хтось, хтось «Царя»,
То ж влада, мов повія дика,
За тих, хто звів до вівтаря.
Коли ж в нас буде одна думка,
Одна мета, одна біда,-
Халявна влада зникне хутко.
То певно це і неспроста,
Що не формується ідея,
Яка народ наш об’єдна.
А той чекає Прометея
І потихеньку йде до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817876
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.12.2018
автор: Пісаренчиха