Розлука нам схрестила всі дороги,
Печаллю переповнила сповна...
Чи прийде щастя до мого порогу,
Чи крила у дорозі не злама?..
Та я давно до всього вже готова,
Невимовною стала самота...
І кожна мить для мене виняткова,-
Без тебе я вже майже сирота...
Якби ж то знати, де узяти сили,
Щоб їх стало до тебе долетіть,
І не зламати у дорозі крила,
Й пробачення у тебе попросить...
Хто винуватий, значення немає,
І хто до кого перший прилетить...
Все нова зустріч на місця поставить,
І нам з тобою легше стане жить...
Тебе побачить, голос твій почути,
І в очі зазирнути голубі...
Твою увагу і любов відчути,
В любові знов зізнатися тобі...
Хоч я не знаю, де тебе шукати,
Й не знаю, чи потрібно це тобі...
Та все одно тебе буду шукати,
Наперекір невдачам і судьбі...
А буде як?..Та як уже і буде...
Складні дороги я пройду усі...
Нехай вітри і бурі мене студять,
Я витримаю і сніги, й дощі...
Якщо знайти тебе і не судилось,
Ну що ж поробиш, це моя судьба...
Любов була і є, а не приснилась,
Тому й сьогодні я іще жива...
Розлука нам схрестила всі дороги,
Її відчула я давно й сповна...
Не відступлю, молитимуся Богу,
Вперед ітиму, доки ще жива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2018
автор: геометрія