Не лізь ніколи у чуже життя
Не порпайся в чужій брудній білизні
Не за розміром тобі чуже взуття
Бо чужі стежини теж бувають різні
І чужа сльоза, що котиться щокою
Тобі лиш айсбергу видима вершина
І біль, що схований надійно під водою
Тобі людина відкривати не повинна
На свій лад не вчи нікого жити
Коли одружитись, коли бавити дітей
Невже можеш ти для всіх взірцем служити?
Невже життя твоє – взірцевості музей?
Не лізь плітками у чиюсь хатину щастя
Не міркуй хто кому пара і чому
Бо демон осуду мріє про всевласття
І злоязикості несе у світ чуму
©Леся Приліпко-Руснак, 09.09.2018
https://lesyarusnakpoetry.blogspot.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817767
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2018
автор: Леся Приліпко-Руснак