Філософ,мандрівник та педагог...
Концепція буття...Чи суперечна?
Крізь час проходить діалог чи монолог
І усвідомлення життя...
Та чи доречно завжди сприймають його ті, що навкруги?
Напевно час для нього буде правосуддям.
Тоді, можливо будуть лаври та квітки
А зараз він не завжди чутний людям.
Бо люди що?
Сприймають, що блищить.
а посох мандрівний, перо та кеди - не показник,
на жаль, не показник успішного представлення по себе.
Тому самотність - частий його гість.
Хоча звичайно, друзі є і діти.
Та глибоко у серці щось щемить,
а що? Не скаже ні за що у світі.
Широка посмішка, краватка, все - "ОК-ей!"
Смішливі іскорки в очах, що звеселяють,
та очі ті сканують аури людей
і концентрують тих, що чимсь "чіпляють".
Філософ, мандрівник та педагог...
Уже були такі не раз у світі.
І дай їм Бог дійти до перемог!
Життя проживши, а не пролетіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2018
автор: Tanita N