Ти вдихаєш повітря мо́їх легень,
Цей ковток гіркий, наче віскі.
Зима забрала у осені всю акварель,
А я чекаю тебе на тому самому місці...
Ти закурюєш знову дешеву цигарку,
Хоча легше тобі вже не стане.
Снігом притрушені всі дерева у парку
І серце моє, мабуть, уже не розтане...
Ти ловиш розмиті погляди міських перехожих,
А думки десь далеко за сотнями миль...
А я розумію, що ти ні на кого не схожий,
Морозний подих зими твій світ назавжди́ полонив!
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2018
автор: Sweet bitterness