Прийшла пора прозріти

Приносить  кожен  день  свої  новини,
Частіш  тривожні,  іноді  гіркі:
То  з  Україною  Донбас  рве  пуповину,
І  ллється  кров  її  захисників.

Країну  нашу  хоче  розірвати
Москва,  забувши  про  сумління  й  гріх.
Слугує  Раші  недалека  вата,
Рабами  ладна  впасти  на  поріг.

Людці  навіки  ці  в  совку  лишились,
І  заробляють  на  чужих  життях,
Чи  то  у  дурні  назавжди  пошились,
Чи  й  досі  жить  не  вміють  без  вождя?

І  боляче  мені,  й  людей  цих  шкода,
Адже  прозріть  давно  прийшла  пора…
Повернення  назад  нема  й  в  природі.
Ця  мудрість  вічна,  хоч  уже  й  стара!
16.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817240
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.12.2018
автор: Ганна Верес