Ех, яка пісня!
[youtube]https://youtu.be/yGtUeDEYn7Q[/youtube]
Музика і виконання ─ Віктор Шмигло
Слова ─ Ніна Третяк
------------------------------------
Непомітно переспіло стигле літо.
Сиві хмари, як отари, побрели,
Небо щедрими дощами перемито,
Хризантеми пізнім щемом зацвіли.
Промайнули юних років ноги босі,
Загубилися в бурштиновій росі,
І вже впевнено ступає жінка-осінь,
Зріла жінка в помаранчевій красі.
Приспів:
Жінка-осінь, жінка-осінь – це про тебе,
Бо вже осінь надійшла в твоїм житті.
У очах твоїх висока світлість неба,
А в волоссі павутинки золоті.
Прислухається земля до її кроків,
Злотосріблом покриваючи сліди.
Жінка- осінь у короні мудрих років,
Діти-внуки – золоті її плоди.
Повела її дорога до світання,
Де зачаєне невипите тепло,
Жінка-осінь переповнена коханням,
Як цілюще невичерпне джерело.
Приспів:
Жінка-осінь, жінка-осінь – це про тебе,
Бо вже осінь надійшла в твоїм житті.
У очах твоїх висока світлість неба,
А в волоссі павутинки золоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2018
автор: Віктор Ох