Білокрилі летять гусари…

Чорне  поле.  Діряві  хмари.
Щедро  гніву  ковтнувши  сказ,
Білокрилі  летять  гусари,
На  списи  настромивши  час.
Хижо  топчуть  траву  копита,
Всемогутній  сховався  Бог.
Ворог  є  і  немає  світу,
Щоб  ділити  його  на  двох.
Гонорові  обличчя  зблідлі.
Не  від  страху.  Навіщо  страх?
То  ж  psia  krew,  то  не  люди  –  бидло,
Вбогий  пил  на  чужих  гербах!
Забираються  хай  в  минуле!
Хай  розтануть  неначе  сніг!..
Та  дрімають  в  мушкетах  кулі,
Їм  шляхетність  –  не  оберіг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817037
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.12.2018
автор: rutzt