Нічний вокзал - місце зі своїм колоритом та хаотичним життям
Від‘їжджаючі, проводжаючі, бомжі
Цигани, таксисти, поліцейські патрулі
Я зустрівся з тобою під голос, що оголошував чергове прибуття.
Охопило мене давно забуте почуття - сум‘яття.
А нам ще треба дійти до вагону
Здалася дуже довгою дорога до перону
Найстрашніше - я не біля розумового, а серцевого стерна.
Зате потім ми півночі говорили як давні знайомі
Про все й про ніщо. Про музику й книги.
Про фільми й театр. Розплітаючи все більше навколо себе інтриги.
Допоки сон не прошепотів: «Годі. Доволі».
І ти піддалась йому. В той час я випустив свої думки в купе немов на ґанок
Про те, чи був достатньо ввічливим і ґречним
І що ніколи не забуду погляд - журливий, розумний, небезпечний
Найгірше - через три години ранок.
Він внесе корективи у мої парадоксальні палітри
Кольорову ніч вб‘є звичайним поїздевим балаганом
Скоро приїдемо.Білизну здав? А потім страшенним ураганом
Розвіє чари ночі на київському, морозному повітрі.
Serhio Kuzyk
09.12.18
03-23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2018
автор: kucheryavuy77