***поетичний сюр***
Пробився совиний клич
крізь сплетіння дерев і тьму-тьмущу...
О час неймовірний! Ніч
і трамвай, що прямує із Пущі.
"записано вірно...", хоча у квит-
ку і місця вже майже немає...
...хтось їде останнім трамваєм
і вІрші в дорозі складає
із роздумів клаптів зимової темної ночі
про тіло і душу... Про очі всілякі дівочі...
Про те, що попереду буде
і те що лишилось позаду,
Про те, що від світу корисно
уміть будувать барикаду
і нею відгородитися
(а краще на ній народитися
ну просто отут таки...)
-То іди вже ти, сядь
на місце кондукторське
(бачиш, звільнилося)
і вірш запиши у мобілку
про тіло і душу, про...
...проїзд вже вартує стільки...
Кінцева! Ось і метро!
При виході скаже у власному стилі мені
- ти також поет, чи ні?
Я не повчав оракулів дебільних.
Свої каракулі писав я у мобільник.
А ти ото, бува, їх не читав?
...спитав...
...Трамвайні рейки... Мов би думки звивина...
ТА ІЗ ЧИЄЇ ГОЛОВИ ВОНА?..)))
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118120809500
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816810
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.12.2018
автор: Серго Сокольник