В глибинах пам’яті, у згадках
Таємно рідне оживає
Щоб передатися нащадкам
Те, що ніколи не вмирає.
Коли під стіл ходили пішки,
Як в перший раз сказали «мамо»
І щирий погляд чи усмішку
Їй щохвилини дарували.
Спливає двір і рідна хата,
Трава навколо зеленіє,
Садок під хатою квітчатий,
В городі явір височіє.
Летять й курличать журавлі,
Синички по тиночку скачуть,
Життя буяє на землі:
Трудяться, сміються, плачуть.
Що в душу та до серця взяв –
Те в струнах пам’яті співало,
Навік в собі закарбував
Й живими фарбами заграло.
5.12. 2018 р., Київ
------------------------------
* "Хата в украинском селе". Холст, масло. Картина Маши Борисенко, 13 лет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816676
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.12.2018
автор: БГІ