А ніч була зоряна, зоряна…
У горах десь сон спочивав.
Гладь неба у сяйво захована,
В якій, місяць вміло снував.
А ніч була зоряна, зоряна,
Світив місяченько в вікно.
Й дивились на нас зачаровано,
Було це недавно й давно…
В вікно нам смерека шептала.
Чарівна була її річ.
Любов у серцях клекотала.
Не знаючи меж - протиріч .
Серпанок за скелю сховався,
Аби не стривожити мить.
Амурчик* тоді дивувався.
В закоханих – вчився любить.
А ніч… на чар зіллі настояна,
І викупана в Пруті…
Така була зоряна - зоряна.
Такою бува раз в житті.
05.12. 2018 р
Амур - ( за римською міфологією) Бог Кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816407
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2018
автор: Валентина Рубан