А сніг іде, землю вкриває,
Поля, ставки, яри, гаї.
І заметіль пісень співає,
Там, де співали солов»ї.
Де зорі у ставку купались,
Лежить важкий блакитний лід.
А там, де трави нам всміхались,
Лишився на снігу лиш слід.
Де ми з Тобою зустрічались,
Давно уже і слід простив.
А те, що мріялось, гадалось….
Навіщо Ти це допустив?
…А сніг іде, усе вкриває,
Думки і мрію…що згаса.
Та я Тебе не відпускаю.
Хай свідком будуть небеса.
03.12.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2018
автор: Валентина Рубан