КАРТИНИ КАТЕРИНИ БІЛОКУР
Дух цвіту жінку цю торкнув крилом.
Поклав їй надих на худенькі плечі.
Її картини дихають теплом.
Вони правдиві, наче хліб із печі.
Вони м’які, як глина після злив.
Багаті, як поля на плід осінній,
В них стільки барви, стільки дивних див
І жодної злоби чи смутку тіні!
Глядиш на них – і бачиш лик землі –
Тієї, що ще мусить стати раєм.
Вони співають гімн життю без слів,
Вони - перлини у скарбниці краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)