Дідусь колись розповідав,
як одного разу,
коли по-черзі пас череду,
у нього випадкова була цікава
та дуже дивна й страшна зустріч.
Зробив собі відпочинок біля кринички,
розіслав попоїсти,
та став навколішки біля водички напитися.
Вдивляюся каже в кришталеву воду,
та й своїм очам повірити не можу,
водночас зі мною п'є великий вовцяра,
я хутко підвівся й отетерів,
ніби вкопаний, від побаченого.
Вовк напився, потім моєю їжею пообідав,
та й знову попив, на мене дуже худорлявого
подивився, мабуть я йому не сподобався,
та й побіг далі.
Цю зустріч дідусь запам'ятав на все життя,
та нам онукам весь час його переповідав.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815883
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 01.12.2018
автор: Svitlana_Belyakova