Без сім"ї мені й без друзів,-
широчінь життя німа...
Ворогів в моїй окрузі,-
не було й нині нема...
Про сім"ю я вже писала,-
в ній усе моє життя...
Друзів завжди гарних мала,
і сьогодні з ними я...
Хоч стрічаємось ми рідко,-
всі у клопотах буття...
відчуваю їх підтримку
і увагу я щодня...
Бо ж без друзів усі люди,
як ріка без берегів...
Розіллються навкруг води,-
все потопиться в багні...
Неможливо жить в болоті,
засмоктало б воно нас...
Довести здатен до злості
на невизначений час...
З давен-давніх усі знають,-
риба плаває в воді...
Друг плече своє підставить,-
і у горі, і в біді...
А ще всім також відомо,-
дружба родиться в біді,
закляється у часі,
а гартується в труді...
Як пшениця й жито в полі,-
необхідні всім в житті...
Так і друзі в нашій долі
помагають у путі...
Кажуть - друг не хвалить тихо,
вголос скаже хто є ти,
допоможе здолать лихо,
друзів треба берегти...
Та по-всякому буває,-
в когось приятелів тьма...
Як спіткнеться, враз відчує,
вірних друзів і нема...
Я в житті своїм ціную
давніх друзів недарма,
довіряю їм і знаю,
що без них була б сумна...
Нових друзів теж приймаю,
і до серця, й до душі,
Давніх я не проміняю,
вони рідні всі мені...
Недарма ж кажуть в народі,-
кращі друзі все ж старі,
В скрутний час,в лихій погоді
допоможуть всі мені...
Я кажу всім - вибирайте
друзів на усе життя,
і ніколи не втрачайте,
то й все буде до пуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815820
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.11.2018
автор: геометрія