Морозець

Морозець,  морозець,  хай  тобі,  вже,  буде  грець.
Змерзли  вуха,  щічки  й  ніс.
Ти  ж  прийшов  до  нас,  як  гість
І  свою  уменши  злість.
Ти  не  хочеш  відступати?
Став  ще  більше  лютувати!
Тай  заліз  за  комірець,
І  до  ніг  добрався,  грець.
Ти,  мороз,  мене  дошкулив,
З  тобою  дружба  -  час  забулий.
Та  сильніший,  я  за  тебе.
І  дам  лупця  тобі,  як  треба.
Щоб  прогнать  мороза-злюка,  
Рука  об  руку  сильно  стука.
І  розтер  я  щічки  й  вуха,
І  бігав  —  ніби  завірюха.
Щічки  стали,  як  жаринка,
З  під  комірця  пішла  паринка,
Розігрілася  стопа.
Мороз  від  мене  відступа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815719
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 30.11.2018
автор: Сокол