Зозуленькою відкувало літо,
Відтьохкало веселим солов’єм,
У золото прибрались дружно віти,
Гніздечка птаха в час такий не в’є.
Вже осінь сивокоса тче тумани,
Вплітає багряницю у косу.
Ліси грибами й ягідьми дурманять,
І кутаються ранки у росу.
Танцює сонце на воді із вітром,
Запрошуючи у танок і нас,
Й махають радо їм барвисті віти.
На все-усе природа має час!
19.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815672
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.11.2018
автор: Ганна Верес