З висоти прожитих нами років,
бачимо ми причини пережитих бід.
Якби цей досвід на початку шляху,
скільки б уникнули
страшного гармидеру.
Були б і уважніші
до ближніх своїх,
себе б не дали
Долі на розрив,
міряли б запаси життєвих сил,
а не розпиляли
марно у Світ.
Ціну б собі знали,
не дали б в образу.
Серце зберегли
від печалі і горя,
але не навчилися в Житті ми спокою.
Він і не дає нам на лавочці
засидітися, як бабусі
на сонечку погрітися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815495
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2018
автор: Svitlana_Belyakova