Пада сніг, такий білий і ніжний,
Сонну землю казково вкриває.
Розстилає зима килим сніжний,
На дороги й на поле безкрає.
В білі шуби вдягає дерева,
Від краси тої – дух переймає.
Стежка та, що була кришталева,
Вже під снігом тихенько дрімає.
А сніг пада цілісіньку днину.
Вже не знать, небо то чи земля.
І в перину свою лебедину
Огортає зима всіх здаля.
Замітає стєжки і доріжки,
Замітає діброви й ліси.
Все в полоні зими – білосніжки,
І іі неземної краси.
26. 11.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815333
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.11.2018
автор: Валентина Рубан