[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WDlwppv2Irc[/youtube]
Вогонь палав, з очей кресались іскри,
Рипіли пристрасно підбори об паркет,
І бандонеону стомлені регістри,
Виводили заплутаний сюжет.
Ковзнули руки по атласнім згибі,
Шаленний ритм приборкав час на мить,
Вустами, ти сказав мені: «Спасибі»,
Арканом захопив душевну нить.
Два тіла, що приречені до страти,
Здригались, в танго зміями вилИсь,
Реальність хоч ув’язнена за грати,
Бажання наші прагнули у вись.
25.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815265
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч