[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WqJ2dVkQO00[/youtube]
Пусті слова не йдуть від серця,
Не хоче слухать їх душа.
Вони, як висохле джерельце,
Вони не варті і гроша.
Вони не можуть заспокоїть,
Від них лиш холодом несе.
Вони наснагою не поять,
Неначе сніг в лице січе.
Вони у холод не зігріють,
У спрагу - не ковток води.
Лиш безнадією засіють.
І мають присмак лободи.
Слова казати треба так,
Що їм без сумніву повірять,
Щоб з вуст злітали, ніби птах.
Таким словам могли позаздрить.
Заб"ється серце, як шалене,
Відчувши щирість таких слів.
На смак - не яблуко зелене,
А ніби персик, що поспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2018
автор: Н-А-Д-І-Я