СНІГ УПАВ

Зелу  на  плечі  сніг  упав.
Дихнув  у  шию  йому  холодом.
І  водномить  ті  дні  украв,
Коли  воно  вбирає  золото.

Прилип,  мов  порох  до  ноги,
І,  наче  пудрою  цукровою,
Встелив  сади,  поля,  дуги,
Заговорив  жорсткою  мовою.

Сказав,  що  він  тепер  вожак,
На  зелень  мода  закінчилася.
Зело  скривилося,  однак
До  ніг  зухвальцю  не  вклонилося.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814882
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.11.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)