Людська природа в будь-які епохи —
Це заздрість, це жадоба, егоїзм,
Брехливість, страх, підступність, мстивість, похіть.
Ось висновок тих, хто вивчав її.
Але вони вивчали лиш хвороби.
Це є природа хворості лише.
Панове, вивчіть-но людей здорових.
Вони навколо теж існують же.
Наприклад, дослідіть Саакашвілі.
Або ще краще — дослідіть мене.
Бо він — з дитинства від хвороб цих вільний,
А я в собі мав все оце брудне.
Я був таким, як більшість, гіршим навіть.
Жадоба, заздрість, страх та егоїзм,
Все те, що більшістю у світі править,
Були «природні» якості мої.
Але я відчував, що це хвороба,
Я відчував: «Ні, норма не така.
Гармонія з життям — ось річ здорова.
Життя є чиста, як сльоза, ріка,
А я у цій ріці — якась отрута.
І через це не маю щастя я.
У чогось неприродного я в путах.
Якась душевна хворість це моя».
І отже я досліджував цю тему.
І з'ясував, що дві природи є.
Брудна природа, нижча — це є темінь,
Що покриває все єство моє.
І я дізнавсь, що є природний спосіб
Звільнитися від нижчого цього,
Розкрити суть свою, була що досі
Прихована від сприйняття мого.
Цей спосіб поза вірувань, концепцій,
Релігій, філософій і культур.
Дух як реальність об'єктивну в серці
Він розкриває нам тепер і тут.
Проста молитва, щира і щоденна,
Про чисту безкорисливу любов —
Цей спосіб, що дає нам достеменно
Упевнитися, що існує Бог,
Що Він є джерелом краси і щастя,
Шляхетності, любові, доброти,
Та не уяву щодо цього скласти,
А завдяки зростанню чистоти
Очей душі це бачити. Цей досвід —
Не релігійний, а природний весь.
І якість духу, нам незнану досі,
Що ми про неї тільки чули десь,
Пробуджує він в нас. І всю свідомість,
Усі думки, бажання, почуття
Від бруду звільнює в нас. І натомість
Дарує нам всю повноту життя.
Вже майже тридцять років кожний день я
Незмінно дві години віддаю
Цій практиці. І всі благословення
Приходять в душу радісну мою.
Щодня я все чистіше відмиваю
Лампаду серця і щодня мені
Вільніше і простіше жити. Й маю
Постійно я все більш щасливі дні.
Цю практику я раджу починати
В дитинстві, щоб у двадцять п'ять уже
Просвітленими всі могли ставати.
Потрібно нам молитися лише
Про безкорисливу любов. І далі
Любов цю застосовувати там,
Де треба. Всі, хто це практикували,
Пізнали, як прекрасна чистота,
Пізнали її мудрість та могутність.
Цей світ підтримує лише вона.
Ця чистота — життя природна сутність.
І з двох природ є вічною вона.
[i]21.11.2018, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814738
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2018
автор: Петро Рух