[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJhwYzYzYA[/youtube]
Ніби осінь ще надворі. Ні! Дивлюсь - зима.
Це вона плете узори тихо, крадькома.
Осінь дивиться з-під лоба: гарний має хист.
Неповторна ця оздоба, так прикрасить лист.
Лист опалий й собі думав: буде до лиця?
Але потім передумав, засмутив творця.
Що отут придумать краще, догодить кому.?
Зима, звісно, не ледача, зробить до смаку.
Знов мудрує витинанки, прикраша гілки.
Працювала до світанку. Знову помилки,
Прилетів холодний вітер,позбивав красу.
В мої коси кинув бісер і розплів косу..
Осінь з заздістю дивилась.Що ж вона могла?
І в здогадках все губилась. Позбулася зла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814604
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2018
автор: Н-А-Д-І-Я