В душі весна

В  яснім  небі  жодної  хмаринки,
Із    блакиті  сонце  вирина,
На  землі  лежать  пухкі  пір’їнки,
Що  воно  за  диво-дивина?

Яка  птаха  у  саду  кружляла,
Що  біленьким  пухом  замело?
Дивовижная  пора  настала,
Не  впізнати  місто  і  село.

Сонце  шле  з  небес  своє  проміння,
Та  не  гріє  нас,  а  лиш  сліпить,
Ще  надворі  в  нас  пора  осіння,
Та  на  зиму  схожа  кожна  мить.

В  яснім  небі  жодної  хмаринки,
Із    блакиті  сонце  вирина,
Зима  кригою  змуровує  хатинки,
А  в  душі  –  як  і  раніш  весна.

19.11.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814518
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.11.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч