Давай сядемо разом у потяг,
І поїдемо за небокрай,
Де стрічатиме нас у воротях
Солов'їний заквітчаний гай.
Де немає журби і печалі,
Де курличуть завжди журавлі,
У човні, що буде на причалі,
Відпливемо кудись від землі.
Там будемо дивитись на зорі
У чудну діамантову ніч.
За капризом незнаної долі
Ми з тобою будем віч-на-віч.
І нехай всі світи почекають -
У човні сидимо ти і я -
Дві душі, що так палко кохають,
Будь навіки, кохана, моя!
11 листопада 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2018
автор: Ruslantsio