Осінь ластиться руда, як кішка,
листячком торкається до ніг,
вітер в листя кидає горішки,
в небі світить сонце-оберіг…
Зморщився, висить на голім гіллі
темно-синій, дикий виноград,
знов шпаки танцюють на весіллі,
а в повітрі - ягід зорепад…
Спіле яблуко жовтить боками,
світить між гілками, як ліхтар,
тулиться, як сирота, до брами,
мов бездомний, сірий пес-туман…
Знов танцює осінь листопадом,
кожен день трапляються дива,
небо тішить щедро сонцепадом,
і душа від сонця ожива…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814473
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.11.2018
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО