Крок за кроком,
Не знаєш нічого
На очах пелена
В голові - гості.
Відверто поговорити - немає з ким,
Всі чомусь тікають, не оглядаючись.
Ти боїшся темряви.
Чую шурхіт крафту під рукою
Чомусь боляче, чомусь невпинно
Вивертає нутрощі на оглядовий майданчик
Білим покривалом витираю засмальцьовані руки
Поворотами обуреного напотовпу
Стою наче приклеєна
на одній нозі
Ні, не фламінго - чорногузка.
От-от злечу, і тут згадую - не вмію.
Залишаюся в смердючій воді холодного відтінку забарвлення.
А в голові - ні, не небо,
Навіть не блакить.
Бам, бам, бам
Вкрив би хто.
Та покривало засмальцьоване.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814328
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2018
автор: Тина Зарова