Втихомир мене, море,
Мою душу омий.
Ти — чуттєве, прозоре
Від розмірених хвиль.
Твоя сила тяжіння
Заворожує зір.
Подарує прозріння,
Вбереже від зневір.
Вільний простір, безмежний,
Для очей — цілий світ!
Ти такий незалежний,
Маниш, наче магніт.
У мелодіях вічних
Хвилеокий рубіж.
У торканнях магічних
Бризом душу розніж!
16/11/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2018
автор: Lana P.