Ми зустрілись з Тобою,
Вмить запахло весною,
У осінній замріяний вечір.
Місяць плив над рікою,
Спав туман над водою,
У чудовому краї лелечім.
Посміхались далеко
Віковічні смереки,
Вітер в горах грайливо співав.
- Утікай, небезпеко,
Бо нам зовсім не легко...
Хіба ж легко тому, хто кохав?
Після зустрічі знову
Невеселу розмову,
Про розлуку, нам треба вести.
А за вікнами знову,
Вдягла осінь обнову,
Як же тим почуттям не цвісти?
Що і в пору осінню,
Нам немає спасіння -
Серце хоче і прагне літать.
Спраглих рухів сплетіння,
Сердець юних горіння,
І нестримне бажання кохать
14.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2018
автор: Валентина Рубан