твій пастельно-рожевий

скільки  не  слухай
скільки  не  говори
скільки  не  кічся  своїми  the  best
настає  хвилина  –  
і  твій  човен  у  чорній  воді
по  коліна,  по  груди,  по  шию

вчишся  наново  дихати  сонячним  світлом
прочиняєш  вікно  аби  ближче  до  світу  бути
хай  би  хто  в  тебе  не  вірив  –  
знайди  відверту  й  пречисту
вона  хоч  спробує  збагнути

і  обережність  надумана  вже  ні  до  чого
твій  пастельно-рожевий  розгойдав  буревій
ти  порушила  спокій  винятково  просто
післясловом  в  тобі  
потопаю
потопаю

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2018
автор: Радомір