ПРОЩАЛЬНИЙ СОНЕТ

Прозора  осінь  на  дворі  у  нас,
Стоять  тополі,  гаснучи  поволі.
Останнє  листя  свій  прощальний  вальс
Кружляє,  наче  в  Бога  на  престолі.

Музи'ка-вітер,  звуків  оберіг,
Його  знімає  з  гілочки  тонкої...
І  ось  під  звуки  музики  легкої
Воно  летить  -  не  падає  до  ніг.

Убік,  уверх,  де  небо  на  дахах,
Неначе  льон,  хмарини  білі  миче.
Вальсує  золотий  листочок-птах,
Тихенько  пісеньку  свою  мугиче...

Я  теж  хотів  би  без  вини  й  печалі
Піти  отак  у  невідомі  далі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813785
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2018
автор: Іван Демченко