У самотнім вікні під смерка́ння співо́чі
Ти ховаєш свої гіаци́нтові очі,
Ніби сльози, з очей твоїх падають квіти!
Я не в змозі ніяк диво це пояснити!
Мені гірко за те, що мене ти не бачиш,
Мені сумно за те, що ти квітами плачеш.
Я прийду під вікно, як почне сутені́ти,
Позбирати твої голубі гіацинти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813755
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: Протоієрей Роман