Люба доню, донечко моя (Гаврилюк Олесі)

Олесі  Іванівні  Гаврилюк  з  нагоди  ювілею

Ой,  люба  доню,  донечко  моя,  
Я  дуже  рада  тим,  що  ми  -  сім'я.
Не  розлучила  рідних  у  свій  час
Ота  біда,  яка  прийшла  до  нас.  

З  тобою  всі  незгоди  ми  пройшли,
 Долаючи  у  терені    шляхи.
Стосунки  непогані  зберегли
І,  думаю,  лишилися  людьми.  

Хоч  в  тебе  мами  рідної  нема  –
В  житті  всього  добилася  сама.  
Дарунок  Доля,  врешті,    піднесла  -
Цей    свій  куточок  радості  й  тепла.  

В  нім  затишок  і  діток  бережи.
Та    все,  що  маєш,  тим  і  дорожи,  
Бо  головне  на  світі–  це  сім'я.
Щаслива  ти  –  то  й  рада  буду  я.  

Ой,  люба  доню,  донечко  моя,  
Сьогодні  тут  зібралась  вся  рідня.
В  цей  день  (  а  вже  минуло  тридцять  літ),
Ти  ніжним  ангелом  з'явилася  на  світ.

І  став  щасливим  день  цей  на  землі..
Дивись,  летять  у  небі  журавлі,
Крильми  торкають  хмарки  голубі  –
Це  мама  й  брат  всміхаються  тобі.  

Дозволь  сьогодні  й  нам  тебе  вітати,
Здоров'я,  щастя  й  радості  бажати.  
Щоб  ти  завжди  усміхнена  була,  
Жила  у  парі  й  мала  два  крила.
 
Щоб  вдвох  зростили  гарних  ви  дітей,  
За  них  подяку  чули  від  людей.  
Вони  щоб  маму  й  тата  поважали
І  все,  що  мають,  завжди  шанували.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813751
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: Ольга Калина