За обрій сонце закотилось
Й готується до сну земля,
Вечірнє небо зажурилась
Зірок на ньому ще нема!
Тремтить рука і котиться сльоза
Осінню пісню вітер завиває,
Душа стражда, давно бо вже чека
Що серце дуже стрімко запалає.
А небеса вкриває ніч,
Усе навколо заніміло,
І тільки тихо прошепочу одну річ,
Що назавжди, життя моє змінило.
Все тихо,темно - це наснилось?
Чи це про мене хтось розповіда?
Вечірнє небо зажурилось,
І разом з небом я сумна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2018
автор: Anastaziya