Не можу я тривожити кохання,
Що сховане від мене вдалині.
Воно мені неначе покарання,
Проте воно назначено мені.
Ні дня без нього, а тим більше ночі,
Про нього мрію, знаю де воно.
Часто на вухо доленька шепоче: -
Кохання - це невипите вино.
І я впиваюсь мріями про нього,
Неначе ним я спрагу утолю.
Клянусь коханій, ніби перед Богом,
Що я її, немов життя. люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2018
автор: СЕЛЮК